Автори звіту зазначають, що ці механізми, разом із насильством та суворими фінансовими санкціями, є «надмірними та непропорційними обмеженнями», які ставлять протести під загрозу. Закони, які, за словами HRW, обмежують протести, включають:
Десятикратне збільшення штрафів з 500 до 5000 ларі;
Превентивне затримання до 48 годин з нечітких підстав;
Збільшення адміністративного затримання з 15 до 60 днів, особливо за діяльність, пов’язану з протестами; Криміналізацію «словесних образ» з 45-денним тюремним ув’язненням;
Вимогу попереднього повідомлення про спонтанні зібрання; Автоматичне 30-60-денне тюремне ув’язнення за несплачені штрафи;
Повторні дрібні правопорушення кваліфікуються як серйозні правопорушення, що караються 2-4 роками позбавлення волі.
«Уряд Грузії ухвалив низку законів, які необґрунтовано обмежують право на мирні зібрання та використовуються для придушення інакомислення. У поєднанні з насильницькими діями поліції та системою високих штрафів ці заходи порушують право громадян на мирний протест, роблять висловлення інакомислення небезпечним та залишають критиків вразливими до помсти», – йдеться у статті.
Згідно зі статтею, заступник директора відділу Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії зазначає, що «уряд Грузії систематично ліквідує механізми захисту свободи мирних зібрань та вираження поглядів». У звіті також підкреслюється, що «з листопада 2024 року правляча партія внесла до парламенту кілька законодавчих поправок, які фактично забороняють значну частину протестних акцій».
Human Rights Watch зазначає, що «залякування, свавільні затримання та непропорційно високі штрафи створюють небезпечне середовище для учасників мирних зібрань». За даними організації, «грузинська влада використовує нові законодавчі зміни для збільшення кількості свавільних затримань та насильницьких переслідувань.
Як учасниця Європейської конвенції з прав людини, Грузія зобов’язана захищати свободу слова та право на мирні зібрання; будь-які обмеження повинні ґрунтуватися не лише на законній меті та відповідній правовій основі, а й відповідати стандартам необхідності та пропорційності. Ці принципи є важливими для забезпечення можливості участі в громадському житті без страху свавільних затримань, насильницьких методів поліції чи непропорційних санкцій», – йдеться у статті.
