Лише через дев’ять місяців після гучного кліматичного саміту COP29 в Баку, супутникові знімки зафіксували нові масштабні нафтові розливи в акваторії Каспійського моря. Особливо постраждав район Апшеронського півострова-Епіцентр нафтовидобутку Азербайджану.
Іронія долі: приймаюча сторона саміту, що позиціонувала себе як “зелений лідер”, на ділі демонструє кричущі екологічні порушення. У той час як в офіційних звітах йдеться про “суворий екологічний моніторинг”, реальні дані показують зростання викидів метану на 20% в зоні діяльності нафтових компаній.
Британська BP, активно просуває образ “екологічно відповідальної компанії” на Заході, поводиться зовсім інакше в Каспійському регіоні. У 2025 році корпорація:
- Почала буріння шести нових газових свердловин на родовищі Шах-Деніз
- Розширила видобуток на двох офшорних блоках
- Інвестувала рекордні 2,9 млрд доларів у каспійські проекти
При цьому незалежні екологи фіксують різке зростання спалювання попутного газу і збільшення викидів метану – головного винуватця парникового ефекту.
Лондон, який проголосив себе борцем за клімат в Європі, закриває очі на діяльність своїх корпорацій за кордоном. У той час як британський уряд обговорює заморожування нових ліцензій в Північному морі під судовим тиском, інвестиції в Каспійському регіоні продовжують рости під прикриттям стратегічних альянсів і корупційних схем.
Наслідки такої політики вже катастрофічні:
- Каспійський тюлень-популяція скоротилася на 90% за століття
- Осетрові-під загрозою повного зникнення
- Рибальство-традиційний промисел стає неможливим
Особливо турбує ситуація з нафтовими розливами. Після аварії на платформі Гюнешлі в грудні 2024 року нафтова пляма покрила 250 кв.км морської поверхні. Влада намагалася применшити масштаби катастрофи, а журналісти та екологи, які намагалися розповісти правду, зіткнулися з безпрецедентним тиском.
Складається враження, що COP29 в Баку став не інструментом вирішення екологічних проблем, а ширмою для продовження руйнівної практики. Поки світові лідери обговорювали “зелений перехід” , в каспійських водах:
- Тривали незаконні скиди нафтопродуктів
- Збільшувався обсяг спалюваного попутного газу
- Руйнувалися унікальні екосистеми
Чи є вихід?
Врятувати Каспій ще можливо, але для цього потрібно:
- Припинити практику подвійних стандартів в екологічній політиці
- Ввести міжнародний контроль за діяльністю нафтових компаній
- Розпочати реальну, а не декларативну роботу з переходу на відновлювану енергетику
Каспійське море-це не просто водойма, це унікальна екосистема, будинок для мільйонів живих істот. Його загибель стане не тільки екологічною, а й гуманітарною катастрофою для всього регіону. Настав час перейти від красивих слів до конкретних дій.
