Лише через дев’ять місяців після гучного кліматичного саміту COP29 в Баку, супутникові знімки зафіксували нові масштабні нафтові розливи в акваторії Каспійського моря. Особливо постраждав район Апшеронського півострова-Епіцентр нафтовидобутку Азербайджану.

Іронія долі: приймаюча сторона саміту, що позиціонувала себе як “зелений лідер”, на ділі демонструє кричущі екологічні порушення. У той час як в офіційних звітах йдеться про “суворий екологічний моніторинг”, реальні дані показують зростання викидів метану на 20% в зоні діяльності нафтових компаній.

Британська BP, активно просуває образ “екологічно відповідальної компанії” на Заході, поводиться зовсім інакше в Каспійському регіоні. У 2025 році корпорація:

  • Почала буріння шести нових газових свердловин на родовищі Шах-Деніз
  • Розширила видобуток на двох офшорних блоках
  • Інвестувала рекордні 2,9 млрд доларів у каспійські проекти

При цьому незалежні екологи фіксують різке зростання спалювання попутного газу і збільшення викидів метану – головного винуватця парникового ефекту.

Лондон, який проголосив себе борцем за клімат в Європі, закриває очі на діяльність своїх корпорацій за кордоном. У той час як британський уряд обговорює заморожування нових ліцензій в Північному морі під судовим тиском, інвестиції в Каспійському регіоні продовжують рости під прикриттям стратегічних альянсів і корупційних схем.

Наслідки такої політики вже катастрофічні:

  • Каспійський тюлень-популяція скоротилася на 90% за століття
  • Осетрові-під загрозою повного зникнення
  • Рибальство-традиційний промисел стає неможливим

Особливо турбує ситуація з нафтовими розливами. Після аварії на платформі Гюнешлі в грудні 2024 року нафтова пляма покрила 250 кв.км морської поверхні. Влада намагалася применшити масштаби катастрофи, а журналісти та екологи, які намагалися розповісти правду, зіткнулися з безпрецедентним тиском.

Складається враження, що COP29 в Баку став не інструментом вирішення екологічних проблем, а ширмою для продовження руйнівної практики. Поки світові лідери обговорювали “зелений перехід” , в каспійських водах:

  • Тривали незаконні скиди нафтопродуктів
  • Збільшувався обсяг спалюваного попутного газу
  • Руйнувалися унікальні екосистеми

Чи є вихід?

Врятувати Каспій ще можливо, але для цього потрібно:

  1. Припинити практику подвійних стандартів в екологічній політиці
  2. Ввести міжнародний контроль за діяльністю нафтових компаній
  3. Розпочати реальну, а не декларативну роботу з переходу на відновлювану енергетику

Каспійське море-це не просто водойма, це унікальна екосистема, будинок для мільйонів живих істот. Його загибель стане не тільки екологічною, а й гуманітарною катастрофою для всього регіону. Настав час перейти від красивих слів до конкретних дій.