Новина про виведення частини військ США з Німеччини минулої суботи сколихнула чиновників з обох боків Атлантики.
Заява Дональда Трампа пролунала одразу після його публічного обурення німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем – за те, що німецький лідер розкритикував стратегію США у війні проти Ірану. Точніше, її відсутність. Але мотиви виведення військ США з Німеччини – набагато глибші.
Про деталі рішення та те, що за ним стоїть, читайте у статті журналістки “Європейської правди” Ольги Ковальчук Покарання для Німеччини. Чому Трамп виводить війська з Європи і чи це стало помстою за Іран. Далі – стислий виклад статті.
Нині на території Німеччини залишається найбільший у Європі контингент, який поки що становить 35–39 тисяч військовослужбовців США (із 68 тисяч у Європі загалом).
Війна в Ірані наочно продемонструвала залежність американських операцій від необхідності посадки та дозаправки у Європі. Відмова низки європейських країн допустити літаки США на свої авіабази для участі в іранській кампанії стала болючим ударом для Пентагону. Але примітно, що саме Німеччина надала такий дозвіл. Причини рішення про виведення частини військ сягають ще першого терміну Трампа.
Тоді він пропонував набагато більше скорочення контингенту в цій країні – на 9500 військовослужбовців. Глава Білого дому аргументував це рішення недостатніми витратами Німеччини на оборону, які тоді не дотягували до цільового для НАТО показника 2% ВВП.
План Трампа полягав у тому, щоб передислокувати частину військ назад до США, а решту перенаправити до таких країн, як Польща та Італія. Зрештою, реалізації цієї ідеї завадило обрання президентом демократа Джо Байдена, який скасував рішення свого попередника.
Тепер Трамп не може пов’язати своє рішення з оборонними витратами Німеччини – останніми роками країна збільшила ці витрати до 2% ВВП і планує наблизитись до нового цільового показника НАТО у 3,5% до 2029 року.
Тому в даний час ситуація складається так, що публічна суперечка з Мерцем щодо Ірану лише прискорила те, про що говорили ще до переобрання Трампа. США розпочали глобальну переорієнтацію своїх ресурсів, і Європа зараз – далеко не головний пріоритет.
Ідеологом та архітектором нової військової стратегії Сполучених Штатів став заступник міністра оборони з політичних питань Елбрідж Колбі.
Вплив заступника голови Пентагону на ці рішення є незаперечним. Незважаючи на це, було б помилкою вважати його через це проросійський гравець в адміністрації Трампа. Бачення Колбі аж ніяк не полягає у симпатіях до Росії чи прагненні поразки України – просто цій війні немає місця серед ключових пріоритетів США.
Свій підхід Колбі виклав у написаній ще 2021 року книзі “Стратегія заперечення: американська оборона в епоху конфлікту великих держав”, яка визначає Європу як “другорядний” театр дій для США.
Основним та ключовим театром бойових дій для американців стає Тихоокеанський регіон.
На зустрічі міністрів оборони НАТО в лютому цього року Колбі заявив, що “Європа повинна мати перевагу сил, необхідних для стримування та, за необхідності, відображення звичайної агресії в Європі”.
За даними CBS News, частина солдатів, яких повернуть із Німеччини, може бути передислокована саме до Індо-Тихоокеанського регіону. Схоже, Берлін готувався до виведення американських військ. За даними The Wall Street Journal, Німеччина бере активну участь у підготовці до створення “європейського НАТО”. А також готується до більш широкої ролі в керівництві Альянсу – у лютому Борис Пісторіус анонсував, що Берлін висуне свого кандидата на другу за важливістю військову посаду в НАТО.
Усе це свідчить про дедалі більшому усвідомленні Європою глибини стратегічного зсуву відносин із США.
